Павло Богацький писав у своїх спогадах:
Мені доводилось в м. Кам’янці Подільському бачити і стежити за подібним же стиком Головного Отамана з маленькими дітьми з українських початкових шкіл та притулків. Діти самі без керівників та виховників зустрічають випадковий приїзд Головного Отамана. За кілька хвилин десятки їх з’являються з великими китицями бузку в руках і стають в стройні ряди, щоби вітати Головного Отамана. Без шуму і галасу, в мент, без суперечок, стають довгою, широкою вуличкою, куди має проходити Головний Отаман. Але ось машина підходить і шофер не одважується врізуватись в натовп маленьких українських горожан, а під’їздить лише до початку урочистої зустрічі. Головний Отаман в ту ж хвилю зорієнтувався і виступає з машини радісний, з милим, усміхненим лицем. Натовп малечі вітає його вигуками – «Слава! Слава! Слава!» І коли привіт втих, Отаман короткими, жартівливими словами подякував українським милим діточкам та пустився йти у будинок… Власники китиць протягали їх йому, великі, часами досить неохайні, зроблені наспіх, а Отаман передавав своїм осавулам. І ось у порядку за квіти і за все, Головний Отаман схиляється праворуч і цілує в головку маленьку блакитнооку дівчинку, а знову ліворуч – так само чубатого, чорнявенького хлопчика. Проривається крізь натовп і підходить у будинок, де його зустрічають вже дорослі.
Бачили б ви, читачі, то велике щастя, ту гордість, з якою стояли між натовпом ті маленькі вибранці долі, чи випадку. А за хвилю вони опам’яталися і як метелики полетіли зо своїм щастям до матері й батька. І тим своїм щастям, я бачив і чув, ті діти при всяких нагодах довго хвалилися. Малий і найменший, яке би він не займав суспільне становище, при щасливім стикові з Головним Отаманом діставав такий простий, але зворушливий і незабутній дарунок його великої душі.
Цей дар, це уміння духа є властиве лише великим, небуденним людям, якимсь лише вісникам Неба, яким безперечно й був Симон Петлюра – Головний Отаман не лише збройного українського вояка, але й кожного озброєного любов’ю до України українського громадянина…