Іоанно-Предтеченська церква, або Старий собор (зруйнований у 1930-х рр.)
Одночасно із процесами українізації розпочався рух по відновленню української церкви та скликання Всеукраїнського церковного собору. На першому вільному єпархіальному з’їзді, який проходив з 18 по 23 квітня в Кам’янці, подільське православне духовенство висловилося за підтримку української справи:
«Цими днями скінчився в Кам.-Подільському надзвичайний Єпархіальний З’їзд делегатів од духовенства і парафіян Подільської губ., присвячений питанням біжучої хвилі. На з’їзді розглянуто важливі питання про відношення духовенства до політичного моменту, про відокремлення церкви од держави, про українізацію церкви і школі, про автокефальність церкви і т. інше.
З’їзд витали представники Подільського Українського Т-ва «Просвіта» – Голова Т-ва К. Солуха і Товариш голови В. Приходько, котрий подав доклад про Український Національний З’їзд, що відбувся у Київі 6-8 квітня. З’їзд мав ясно визначений національний український характер і послав такі телеграми Тимчасовому Уряду і до Центральної Української Ради:
- До Тимчасового Уряду. Подільський Єпархіальний Український Православний З’їзд делегатів од духовенства і парафіян вітає Тимчасовий Уряд з визволенням Великої Росії та і народів од гніту старого режиму.
Ми визнаємо, що принципи волі, рівності і братерства, оголошені Тимчасовим Урядом, можуть бути здійснені тільки в федеративній демократичній республіці, що одна лиш годна забезпечити автономію народів і права вільних громадян. Хай-же ясне сонце довгожданої волі зогріє своїм промінем оновленну Росію в братерськім єднанню з автономною Україною.
- До Центральної Української Ради. З’їзд делегатів Подільської Української Православної Церкви, скликаний від духовенства й мирян, щиро вітає Українську Центральну Раду з воскресенням України.
Нехай сонце правди й волі ясним промінем засіяє в життю великомученика – народа. Молимо Бога, щоб скоро настав той час, коли б Україна здобула собі національно-територіальну автономію, вирвану від неї імперіалістичною Москвою. Віримо і надіємось, що з автономією України настане й автокефалія її церкви, ідею котрої завже носила Українська Православна Церква. Запевняємо Центральну Раду, що всі сили покладемо на здійснення цих бажань.
Слава України і її Церкви».