Подільські сільські старости. Фото 1890-х рр..
Те, що влада не могла приборкати анархічних проявів, село зрозуміло швидко і це викликало все нові хвилі непокори та спротиву діям адміністративних органів. Селянський рух все більше набирав обертів, чим неабияк дестабілізував ситуацію. Для прикладу, 16 квітня 1917 р., мешканці містечка Смотрич на волосному сході ухвалили, що державну систему судочинства вони хотіли замінити власне селянською. Також Баговицький волосний виконавчий комітет скликав сход, де вирішено, що міліція селянам не потрібна. У с. Цикова Кам’янець-Подільського повіту на селянських сходах заправляв колишній матрос І. Терлецький, який виступав проти перебування в селі міліції, агітував проти усілякої влади і закликав не підкорятись начальству.
Селяни с. Дзвонихи Брацлавського повіту Подільської губернії самовільно захопили і почали відбирати поміщицькі землі. Коли в село приїхав судовий слідчий, щоб зробити дізнання з цього приводу, юрба селян заарештувала його і з криком «тепер народне право, буржуй» побила, намагаючись влаштувати над слідчим «народний суд».
Сільське зібрання у с. Піша Подільської губернії.1910 р.
Згідно донесення Подільського губернського комісара Головному управлінню в справах міліції, упродовж серпня 1917 року, кількість самоправних дій на селі, постійні грабунки та насильства тільки зростали. Досить частим явищем стало грабування спиртових складів солдатами за допомогою селян. Так, 21 вересня 1917 р. в с. Карачіївці Новоушицького повіту, біля 1000 солдатів гвардійського Кексгольмського полку підійшли до винокурного заводу, змусили охорону покинути пост і пограбували склад. Потім солдати підпалили завод, розікрали майно службовців, деяких селян і священика, вирізали 100 свиней з поміщицького маєтку. Місцеві селяни, на чолі з головою сільського комітету М. Штельмахом, вказували солдатам, де є майно в панському маєтку, і самі також розбирали поміщицькі речі. Те, що досить швидко зростала кількість селянських заворушень, пояснювалось нагромадженням у них великої кількості зброї з фронту.
Загалом, до вересня, селянські заворушення більш-менш вдавалось стримувати авторитетом Центральної Ради, яка прагнула знаходитись в найтіснішому єднанні з народом.
Звіт по Кам’янецькому повіту на ім’я губ комісара Г. Степури за листопад 1917 року
Станом на вересень–жовтень було зафіксовано 74 селянські виступи. У всьому регіоні складалось важке продовольче становище внаслідок солдатських грабунків. Місцями спалахували голодні бунти. Ольгопільський повітовий комісар Подільської губернії констатував, що в повіті «в часи анархії знищено 75 фільварків, не знищено 8». В середині грудня констатувалось, що останнім часом погроми маєтків значно зменшились, бо вже не було що грабувати.